Є-Кейс

Сторінки шкільної історії: Краматорська ЗОШ № 2

“Народження другої школи – явище унікальне”.
Перший директор школи, В.І. Горовий, згадує: “70-ті роки ХХ століття… Прекрасний час будівництва. На південному сході міста, в чистому полі, почалося зведення 196-го кварталу, відомого як Даманський. За проєктом, кожен квартал мав мати магазин, дитсадок, школу. І першою серед нових шкіл стала наша друга.”
Він розповідає, як восени 1972 року йому запропонували керувати будівництвом нової школи: “Пропозиція була привабливою, хотілося створити щось своє. Будівництво розпочалося восени 1972 року, а до зими вже стояла коробка будівлі. Мені завжди йшли назустріч у моїх проханнях щодо змін та доповнень.”
Горовий В.І. також згадує про формування педагогічного колективу: “Мені була надана рідкісна можливість вибирати… Завучами стали Рудь Є.Г. та Грязєва Ж.А. – чудові люди, професіонали своєї справи. Організатором позакласної роботи була Федяєва А.А., енергійна та творча людина. Вчитель музики Мухаєв В.С. створив чудовий хор, який займав перші місця на міських конкурсах.”
Він підкреслює високий професіоналізм вчителів, завдяки яким школа швидко заявила про себе: “На перших же міських олімпіадах наші учні посіли призові місця. Пізніше з НВП ми обійшли лідера СШ № 5. У цьому заслуга вчителя НВП майора Федорова В.Ф., який створив кабінет НВП та стрілецький тир.”

Страшний перший крок і важкий перший шлях.
Вчитель хімії, Надія Марківна Федюшкіна, згадує: “Будівництво школи було завершено, але багато недоробок залишилося. Ми не отримали реактивів та хімічного посуду. Але працювати було потрібно. Учні та батьки допомагали, приносячи банки, флакони, пляшки. Шефи з НІІПТ МАШ подарували портрет Ломоносова, таблицю Менделєєва, реактиви та посуд.”
Вона також згадує про активну позакласну роботу: “Багато дітей захоплювалися хімією. Працювали факультативи, проводилися вечори цікавої хімії, атеїстичні вечори. У КВН обов’язково були хімічні досліди та вікторини.”

І ось прийшов великий день – 1 вересня 1973 року.
Горовий В.І. описує урочисте відкриття школи: “Це був незабутній день. 2600 учнів, їхні батьки та гості. Школа стала маяком знань та культури. Голова виконкому привітав усіх, бригадир будівельників вручив символічний ключ, був запалений факел знань.”

“Три кити” вчительського щастя.
Вчитель англійської мови, Сидюк Розалія Прокопівна, згадує: “Я була щаслива, йдучи з радістю в другу школу. Моя улюблена робота, учні, дружна вчительська сім’я. Після уроків – родина. Дякую всім, хто створював моє щастя.”

Спогади другого директора СШ № 2, Христинич Світлани Олександрівни.
“Колектив зустрів мене доброзичливо. Я бачила своє завдання в тому, щоб згуртувати колектив, допомогти розвинути їхні кращі якості. Ми створили атмосферу творчого піднесення. Адміністрація підтримувала нові форми роботи з учнями. Вчителі активно оформлювали кабінети.”
Вона також згадує про роботу з неблагополучними сім’ями: “Мікрорайон був неблагополучним. Ми намагалися залучити дітей до школи, зробити її центром дозвілля. Федяєва А.А. врятувала багатьох підлітків від негативного впливу. Шефи з НІІПТ МАШ допомагали з ремонтом та обладнанням.”

Спогади вчителя початкових класів, Мощанець Лідії Миколаївни.
“Ми створювали нові кабінети, прикрашали коридори, садили дерева. Ми любили нашу другу школу. Ми співали, їздили на конкурси, проводили КВК та екскурсії. Це була велика та дружна сім’я.”

Спогади завуча з виховної роботи, Федяєвої Олександри Олексіївни.
“Найбільше запам’яталися люди, з якими працювала. Прекрасні педагоги, чудові директори. І, звичайно, діти. Ми вчили їх бути чесними, чуйними, любити свою Батьківщину.”
Цей скорочений та відредагований текст зберігає основні моменти історії школи, роблячи її більш читабельною та зрозумілою.